Котячий янгол не носить крила,
Йому це смішно та навіть дико.
Надворі вечір крадеться білий
І повний місяць за нитку смика.
Котячий янгол у теплім хутрі
Муркоче тихо собі під носа,
З дитячих снів забирає смуток,
Пухнастим вогнем зігріває осінь,
Як піде з птахами у вирій літо…
…Хтось небо з ранку до блиску вимив,
І сонце яскраве, руде і світле,
Мов ті – неіснуючі наче – крила…
15.09.2012 р.
Йому це смішно та навіть дико.
Надворі вечір крадеться білий
І повний місяць за нитку смика.
Котячий янгол у теплім хутрі
Муркоче тихо собі під носа,
З дитячих снів забирає смуток,
Пухнастим вогнем зігріває осінь,
Як піде з птахами у вирій літо…
…Хтось небо з ранку до блиску вимив,
І сонце яскраве, руде і світле,
Мов ті – неіснуючі наче – крила…
15.09.2012 р.